Мілан, січень 1957 року. Галерея Аполлінер - невелика, але вишукана - наповнюється натовпом, який очікує на щось незвичайне. В центрі цієї магнетичної уваги стоїть молодий французький художник Ів Кляйн. Він не приносить полотен із лініями, формами чи зображеннями. Натомість - одинадцять однакових полотен, які повністю вкриті загадковим, насиченим глибоким відтінком синього.
Цей колір здається майже нереальним - він не просто радує око, а ніби втягує, відкриваючи двері до чогось невідомого.
Джерело фото: artbasel.com (політика медіа).Цей колір має власну назву, вигадану самим Кляйном - International Klein Blue, або просто IKB. Для нього це не просто пігмент - це символ безмежності, чистої чуттєвості, духовного простору без кордонів.
Кожна картина - це ніби вікно в небо, яке ви бачите, закривши очі.
Джерело фото: medium.com (політика медіа).Глядачі збентежені. Всі полотна однакові. Без рамок. Без підписів. І все ж - щось змінюється в повітрі. Гості не просто дивляться на картини - вони ніби всередині них.
А потім - кульмінація.
Кляйн подає гостям сині коктейлі, пофарбовані тим самим IKB. Люди сміються, п’ють, захоплюються полотнами. Ніхто не підозрює, що це стане частиною художнього акту. Наступного ранку вони помічають: їхня сеча того ж надприродного синього кольору.
І тепер мистецтво не тільки на стінах. Воно - всередині них. Їхні тіла стали частиною художнього жесту.
Це вже не просто виставка. Це перформанс. Ритуал. Рух мистецтва поза полотном - у тіло, у свідомість.
Кляйн не створює образи - він створює досвід.
І цей досвід говорить не про матерію, а про пустоту, наповнену змістом. Про духовне у безформному. Про силу кольору як канал до невидимого.
Він вірив, що справжнє мистецтво - це не те, що ми бачимо, а те, що відчуваємо, переживаємо, поглинаємо.
І тієї ночі в Мілані всі - художники, критики, світські дами - стали частиною його нескінченної синьої візії. І, можливо, бодай на мить торкнулися вічності.
Як Ів Кляйн втілив концепцію: Чиста чуттєвість через колір
Кляйн вважав, що колір має силу викликати емоції і духовне піднесення. Він відмовився від ліній, образів та наративів, щоб дати кольору заговорити безпосередньо до підсвідомості глядача.
Це був перформанс, у якому глядач і його тіло ставали частиною мистецького твору.
Він говорив:
Я хочу занурити глядача в нескінченне синє небо, яке він бачить із закритими очима.
Виставка Proposte Monochrome, Epoca Blu мала на меті розчинити межу між мистецтвом і духовним досвідом. Колір повинен був стати воротами у невидиме - чисту ідею, енергію, дух.
Філософія Кляйна: Пустота як нескінченність
Ів Кляйн захоплювався східною філософією, дзен-буддизмом та езотерикою.
Він вірив, що найбільша сила криється в пустоті, а синій колір символізує невидиме, нескінченне, духовне.
Чому ця виставка стала історичною:
Вона змінила сприйняття монохромного мистецтва як порожнього жанру.
Вона зруйнувала ідею мистецтва лише як матеріального явища.
Вперше тіло глядача було дійсно задіяне у мистецькому процесі.
Вона дала початок новій формі - перформанс-арту та інсталяції як просторовому досвіду.
Чому це важливо
Ів Кляйн прагнув створити чистий емоційний досвід кольору, вільний від форми, і IKB став символом цього.
Він вважав, що колір сам по собі може бути духовним досвідом.
Ця подія стала яскравим прикладом перформативного мистецтва - коли не лише об’єкт, а й дії художника та взаємодія аудиторії стають твором мистецтва.
Навіть якщо деякі деталі цієї історії можуть бути міфом або перебільшенням, вона ідеально ілюструє радикальний дух - і гумор - що живили авангард 20-го століття.
Кляйн довів: одного кольору достатньо, якщо він несе енергію.
Модні бренди, натхненні цим, почали створювати цілі колекції, базовані на одному кольорі чи відтінку.
International Klein Blue знову став модним хітом у 2020-х. В сезоні Весна/Літо 2020 цей насичений ультрамариновий відтінок яскраво проявився на подіумах - від GMBH до Each x Other та Boss - дизайнери поєднували IKB з сучасними силуетами, часто створюючи повністю монохромні образи.
Джерело фото: невідомо (політика медіа).
Джерело фото: pinupmagazine.org (політика медіа).Один із найяскравіших прикладів - шоу Balenciaga восени 2020 року, де моделі крокували подіумом, зануреним у хвилю IKB: підлога, вода, тло і світло - усе було просякнуте цим відтінком. Демна Гвасалія перетворив колір на головного героя шоу. Простір перетворився на постапокаліптичну синю безодню - візію, яка зверталася не лише до моди, а й до філософії Кляйна про духовне очищення, нескінченність і тривожну красу.
Цей колір досі з’являється сьогодні в рекламних кампаніях Comme des Garçons, Céline, Bottega Veneta; на обкладинках Vogue, i-D, Dazed - як фон або центральний акцент.
Він додає неспокою, але також спокою, глибини без претензій, тіла без оголеності.
