Ніколя Ді Феліче залишає Courrèges після п’яти років на посаді креативного директора. Для бренду це означає закінчення важливої глави, адже саме під його керівництвом Courrèges знову почав відчуватися як живий модний дім, а не просто гарне ім’я з історії французької моди.
Дизайнер оголосив про свій відхід в Instagram, де поділився знімками з періоду роботи у домі та дав особисте роздуми. У своєму дописі він написав: Яка неймовірна подорож! Я досі з великою любов’ю згадую свій перший день у цьому чудовому домі, де все довелося відновлювати буквально з нуля. Потім він подякував усім, хто взяв участь у цьому процесі: Щиро дякую всім, хто своїм талантом і працею, так чи інакше, сприяв оживленню Courrèges.
Ді Феліче також висловив подяку тим, хто повірив у нього та в сам проєкт: Особлива вдячність Франсуа, Франсуа-Анрі, стилістам, моделям, фотографам, журналістам, закупівельникам і багатьом іншим, хто підтримував нас на цьому шляху. Він закінчив своє послання словами: Я залишаю дім заради нових проєктів, але завжди збережу незабутні спогади про цю дивовижну подорож і бажаю дому всього найкращого у майбутньому.
Коли Ді Феліче прийшов до Courrèges, бренду потрібен був не просто новий дизайнер – потрібен був новий імпульс. Йому вдалося повернути дому форму, ідентичність та видимість. Він не намагався перетворити Courrèges на музей 1960-х, і не будував свою роботу на прямих архівних цитатах. Натомість він узяв основні коди дому – вініл, геометрію, короткі подоли, стильну сексуальність, футуристичну чіткість – і перетворив їх на сучасний гардероб, який знову був актуальним в реальному модному дискурсі.
І чесно кажучи, це можна сказати без ідеалізації його каденції: не всі колекції були однаково сильними. Особисто мені багато з них видавалися надто нудними. Але саме в цьому парадокс – навіть так, Ді Феліче був тим, хто знову змусив говорити про Courrèges і, що важливіше, знову його полюбити. Не через скандали чи один вірусний момент, а завдяки поступовому поверненню бренду до модного дискурсу. Він зробив Courrèges знову впізнаваним, молодим і бажаним.
Якщо оглянутися на його найяскравіші покази для дому за останні п’ять років, одним із найважливіших став весна 2022. Саме тоді стало зрозуміло, що Courrèges під його керівництвом не існуватиме як ретро-фантазія минулого. Цей сезон став моментом, коли бренд справді знову зажив – став більш тілесним, більш сміливим, більш відкритим до молодої енергії. Він вже містив ту версію Courrèges, яку Ді Феліче продовжуватиме будувати: гостру, сексуальну, урбаністичну і позбавлену зайвої театральності.
Осінь 2023 року була ще одним особливо сильним сезоном. Це був один із тих показів, де одяг не існував окремо від моменту, а ніби рухався разом із ним. Колекцію пронизувала напруга, що відображала сучасне життя – екрани, дистанція, тривога, самотність у постійній видимості. Ді Феліче часто найбільш вражає саме тоді, коли він виходить за межі просто відшліфованого мінімалізму і показує, що під цією візуальною чіткістю б’ється пульс сьогодення.
Весна 2024 також увійшла до списку його найсильніших колекцій. Цей показ підкреслив його здатність працювати з конструкцією та простором навколо одягу. Він умів зробити речі контрольованими, майже суворими, але без втрати життя. У Courrèges Ді Феліче завжди була відчутна дисципліна, але ніколи повна холодність, і цей сезон це особливо добре передавав.
Весна 2025 також заслуговує на згадку як один із ключових моментів його каденції, бо тоді особливо чітко проявилася його сила як дизайнера форми. Це не було шоу, де домінували емоції, але воно яскраво показало його майстерність роботи з лінією, кроєм, поєднанням окремих елементів і тілом у русі. Саме такі колекції найкраще пояснюють, чому його ера в Courrèges була важливою: він не просто оновив бренд візуально, а створив для нього нову пластичну мову.
Осінь 2025 варта окремої уваги як приклад того, як Courrèges став більше, ніж брендом із впізнаваним одягом – він став брендом з власною атмосферою. На цьому шоу відчуття колективності, присутності, майже клубної енергії було особливо сильним. Ді Феліче вдалося створити не лише естетику довкола дому, а й середовище, до якого хотілося належати.
І, звичайно, осінь 2026 – його останній показ для Courrèges. Він ніс відчуття завершення, але без зайвої драми. Скоріше це був точний фінал п’яти років роботи: зібрати ще раз усе, що він створив для бренду – міську сексуальність, графічну чіткість, стриману провокацію, дисциплінований силует – і підвести під це логічну риску. Це не було прощальним спектаклем на хвилі великих емоцій, а дуже логічним завершенням для дизайнера, який справді повернув Courrèges у сучасність.
Найважливіше, що зробив Ніколя Ді Феліче для Courrèges, – це дав бренду сучасну причину знову існувати. Він не просто оновив архіви і не ставив собі за мету лише повернути будинок на шлях поліруваного комерційного успіху. Він подарував йому нову перспективу, гостріший образ і нове покоління людей, для яких Courrèges знову став значущим. І навіть якщо не кожна колекція ставала джерелом численних цитат, він був тим дизайнером, який забезпечив, щоб цей модний дім перестав бути тьмяним і знову заграв життям.
