Цей сезон Паризького тижня моди ніби висів між двома силами: ностальгією за вже канонізованими епохами та стриманим прагматизмом комерційної моди. Більшість будинків не намагаються винайти нову мову. Натомість вони вдосконалюють свої коди, шліфують знайомі ідеї до абсолютної ясності.
Деякі шоу розгорталися як ретельно сплановані спектаклі, інші спиралися на дотошну увагу до деталей. Але по всій лінії була помітна одна стратегія: менше ризику, більше контролю над естетикою.
Нова колекція FW26 від Saint Laurent не пропонує революцій, і в цьому її сила. Талія опустилася ще нижче цього сезону, навіть на хутряних пальтах. Крім того, бренд продовжує вдосконалювати свою фірмову формулу: гострий крій, силуети, натхненні білизною, і тиху, але безперечну сексуальність.
Це надзвичайно спокуслива колекція, яка працює більше через атмосферу, ніж через новизну. Є в показі Saint Laurent щось майже гіпнотичне. Навіть коли ідеї залишаються в основному незмінними від сезону до сезону, бажання жити в цій естетиці ніколи не згасає.
Остання колекція від Acne Studios нагадує колаж сучасних модних референцій. Натяки на Miu Miu поєднуються з відгомонами Джонатана Андерсона та його роботи в Loewe. Деконструкція зустрічається з офісним дрес-кодом, створюючи свідомо гібридну естетику.
Замість суворої ДНК бренд приймає іншу стратегію: поєднання найсильніших ідей сезону в один доступний гардероб. У поєднанні з трохи більш демократичними цінами це пояснює, чому Acne Studios продовжує знаходити відгук серед інсайдерів моди.
Нова колекція від Тома Форда викликає уявлення кінематографічного сюжету. Уявляєш пару, яка живе у величезному будинку з шкіряними кубічними диванами, панорамними вікнами та чорно-білою фотографією. Їх пов’язує не любов, а тихе, майже холодне бажання.
Багато образів тонко відсилають до епохи, коли Том Форд сам переформував Gucci – особливо у гостро відточених костюмах і надтонких ременях. Нічого революційного, але беззаперечно елегантно.
Для Alaïa цей сезон став заключною главою періоду Пітера Мюльєра. Колекція залишилася вірною його естетиці: скульптурні сукні, інтелектуальна чуттєвість і багата палітра насичених кольорів. Фірмовий підпис Мюльєра – у його майстерності силуету, і цей фінал залишився вірним цій ідеї. Ніяких сюрпризів – лише краса. Тепер індустрія чекає, хто ж візьме будинок у свої руки і як Мюльєр вплине на майбутнє Versace.
Колекція FW26 від Schiaparelli продовжує дослідження межі між людиною та твариною. Скульптурні образи особливо вражають, зі силуетами, що підкреслюють людське тіло майже анатомічно. Для готового одягу така складна конструкція залишається рідкістю. Деякі силуети відсилають до попередніх сезонів, але виконані з такою точністю, що повторення майже непомітне.
Новий сезон Mugler пропонує інший прояв сексуальності. Креативний директор Кейсі Кадвалладер зосереджується на скульптурних силуетах і стриманому виді бунтарського мінімалізму. Колірна палітра час від часу нагадує яскравість, притаманну Versace.
Хоча театральність, традиційно пов’язана з Mugler, стала м’якшою, колекція відчувається ретельно продуманою та стратегічно спрямованою на комерційний успіх.
Вплив Демни Гвасалії на Balenciaga незаперечний. Він перетворив будинок у культурне явище та переосмислив його публічний образ.
Проте така потужна епоха неминуче відкидає довгий тінь. Без театральності та провокацій, які колись були візитівкою бренду, нові колекції ризикують залишитися непоміченими. Колекція FW26 включає потужний верхній одяг і шкіряні речі, натхненні структурною спадщиною Крістобаля Баленсіаги. Втім, без зайвого галасу чи суперечок, магнетизм бренду здається послабленим.
Остання колекція Chanel, створена Маттьє Блазi, експериментує з іконічними кодами будинку. Костюми з твідового матеріалу з’являються у великій кількості, інколи межуючи з перебільшеною ностальгією. Астетика білизни досліджується навмисне складно. Проте колекція поступово знаходить свій ритм через об’ємні червоні сукні, елегантні силуети русалок та дбайливо оброблений білий твід.
Існує також незвичний підхід до стилю преппі, де подовжені топи зустрічаються зі скороченими низами – майже відгук мініспідниць Miu Miu. Наразі колекція виглядає радше як фаза експериментів, ніж чітка еволюція.
І, нарешті, Miu Miu. Існує просте правило в моді: якщо про сцену шоу та зіркових гостей говорять більше, ніж про сам одяг, колекція, ймовірно, не надто революційна.
Образи здаються знайомими – щось ми вже бачили як у Miu Miu, так і у Prada. Але комерційний успіх цілком гарантований. Стайлінг більш чистий, доступний і ідеально настроєний на аудиторію бренду. Для дівчини Miu Miu цього більш ніж достатньо.
